Досліджено міграцію важких металів у генетичних горизонтах грунтового розрізу в грунтах типового потужного малогумусного великопилуватосуглинкового чорнозему, закладеного у неоелювіальному елементарному ландшафті на території філії Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина". Наведено ряд досліджуваних елементів за коефіцієнтом радіальної диференціації у гумусовому горизонті. Виділено два типи перерозподілу рухомих форм важких металів у грунтовому профілі.

Розглянуто аспекти екологічної проблематики в географії та геології. Надано характеристику екологічній геології як новому науковому напрямку в геології. Наведено її логічну структуру. На основі оцінки реального екологічного стану, що склався в державі, обгрунтовано необхідність відкриття спеціальності "Екологічна геологія" у вузах України.

На Харківщині збережено тенденцію до стабілізації екологічного стану, який складається з основних показників: поліпшення якості поверхневих вод, зменшення обсягу забору і використання води та скидання стічних вод; зниження валових викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин. Найбільш негативний стан пов'язаний з забрудненням атмосферного повітря, основними джерелами якого в області є, насамперед, Зміївська ТЕС (майже половина забруднення) й автотранспорт, особливо через використання старих автомобілів та неякісного пального (лише в Харкові це складає 50 % всього забруднення). На Харківщині протягом 5 років проводиться двомісячник "Екологічна весна", в рамках якого з метою покращання стану водних ресурсів проводять акції "До чистих джерел", "Первоцвіт", "Нерест", "Чисте повітря". Для покращання екологічного стану в області з ініціативи облдержадміністрації розроблено проект природоохоронної програми на 2000 рік.

Розглянуто систему засобів навчання з регіональної географії, її зміст та екологічну складову. Підкреслено значення залучення до екологічної освіти історичного матеріалу. Наведено приклад експертної оцінки одного з компонентів системи - медико-географічного атласу Дніпропетровщини.

Розглянуто роль засобів масової інформації (ЗМІ) у системі екологічної освіти людей. Розширення та доповнення знань з актуальних екологічних проблем регіону або держави завдяки ЗМІ формує соціальну турботу суспільства. Важливе значення має своєчасне отримання достовірної інформації, надісланої керівникам областей та районів, які несуть відповідальність за прийняття вірних рішень щодо екологічної безпеки виробництва або життєдіяльності. Для поліпшення екологічної освіти та виховання населення України необхідно створити добре налагоджену Глобальну Інформаційну Екомережу.

Запропоновано новий програмний комплекс "Екотест", що використовує корпоративний підхід "клієнт-сервер" для поточного тестування студентів з дисципліни екологічного профілю. Комплекс складається з сукупності методів і процедур обробки запитів "клієнт-сервер". Застосовано технологію http-потоків під час динамічного формування вихідних форм. "Екотест" дозволяє одержувати експрес-інформацію про рівень підготовки майбутніх фахівців-екологів і на цій основі корегувати процес навчання, удосконалювати методологічну базу.

Розглянуто екологічну і кліматологічну роль атмосферного озону, його участь в атмосферних процесах, його транспортування атмосферною циркуляцією і можливість діагнозу та прогнозу атмосферних процесів за його допомогою.

Досліджено вплив господарської діяльності людей на стан ландшафтів крізь зміну просторової топологічної структури за методом А.Г.Топчієва. Визначено закономірний хід структурних змін: проста первинна структура ускладнюється під час піонерського освоєння, набуває найбільшої складності за умови нормального навантаження на природне середовище й деградує через навантаження або надмірне освоєння. Це надає можливість оптимізувати природокористування, забезпечити самовідновлення природноресурсного потенціалу без надмірного відчуждження оброблених земель.

Розглянуто питання підготовки й атестації бакалаврів зі спеціальності "Екологія". Виконання кваліфікованої роботи передбачає оцінку та аналіз стану навколишнього середовища з наступним визначенням антропогенного навантаження на компоненти біосфери - атмосферу, гідро- та літосферу.

Розглянуто програму курсу "Геоекологія" для бакалаврів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища". Визначено завдання, предмет та базові поняття.

Аналіз різних підходів до класифікації сучасних напрямків розвитку екології дозволив удосконалити навчальний процес підготовки бакалавра-еколога. Застосування методів морфологічного аналізу дозволяє науково-методично обгрунтувати навчальні програми.

Розглянуто процеси і апарати природоохоронних технологій, прообразом яких є замкнутий кругообіг речовин. Показано шляхи інтенсифікації основного процесу будь-якого класу з найменшими витратами і підвищення терміну служби апарата, що забезпечує його оптимальні умови для високопродуктивного очищення викидів і переробки відходів. Наведено технологічні процеси виготовлення ефективних апаратів.

Головною причиною такого становища є недостатня забезпеченість залізниць, підприємств транспорту фахівцями-екологами. Обговорено особливості підготовки фахівця-еколога наземного транспорту.

Розглянуто програму діагностики знань студентів-екологів "Test of ecology", яка відповідає вимогам спрощеної діагностики.

Предложена серия практических работ, являющихся инновационными в области экологического образования на основе новых подходов к усовершенствованию технологии, с целью углубления знаний студентов по дисциплинам экологического профиля.

Структуру сучасної екології недостатньо повно відображено у планах підготовки фахівців-екологів. У вузах не додержуються логічної послідовності структурних розділів екології, а також принципу безперервності екологічної освіти. На прикладі одеського регіону доведено можливості практичної реалізації підготовки фахівців-екологів.

Запропоновано зміни в навчальних програмах вузів: збільшення кількості годин на дисципліни екологічної спрямованості, залучення до викладання фахівців з відповідною науковою підготовкою, створення нових підручників з загальної екології для вузів і шкіл, написаних за принципом "від простого до складного".

Наведено нові особливості поведінки важких металів у грунтах, визначених у результаті дослідження екологічного стану грунтів завдяки комплексу фізико-хімічних методів аналізу природних об'єктів. Підтверджено гіпотезу про взаємодію техногенних елементів між собою у грунтах з утворенням неорганічних сполук нерозчинного характеру.

Показано роль принципу Всеєдності і в цілому екологічних знань у формуванні нового світобачення. Доведено, що наукові дослідження, національні програми з екологічної освіти повинні зважати на те, що екологія має зв'язати природничі дисципліни в єдиний вузол з одного боку, з іншого - перекинути міст від природознавства до суспільствознавства, і створити єдину наукову й освітню конструкцію.

Великий обсяг масивів наукової екологічної інформації значно ускладнює пошук необхідних даних та їх використання фахівцями і студентами, що зумовило зменшення кількості годин, які можуть використовуватись студентом для аналітичної роботи з першоджерелами. На департаменті екології МФ НаУКМА проведено роботу щодо створення автоматизованої навчально-інформаційної системи, за допомогою якої можна значно спростити процес пошуку необхідної інформації та відбору джерел, відповідно до інформаційних потреб користувача. Методологічною основою створення автоматизованої системи є нова концепція структури екологічної інформації, в якій головну роль відведено біологічній складовій. Функціонування системи спрямовано на підтримку всього комплексу екологічних дисциплін, які вивчаються у вищому навчальному закладі.